Державна іпотека один скандал на два проекти
За дев’ять місяців з дня свого народження Державна іпотечна установа (ДІУ) вже встигло народити два пілотних проекти і один скандал, що призвів до відставки голови ДІУ Василя Костицького.
Частина перша – біла
Державна іпотечна установа була створена 27 грудня 2004 Цій даті передувала довга і копітка (хочеться в це вірити) робота, але будь-яка ініціатива в нашій державі починається з ретельного аналізу, а от закінчується часто, на жаль, зовсім не так, як передбачалося раніше. Тому питання про подальшу долю ДІУ цілком логічний, і побоювання виникають не тільки у зв’язку зі скандалом.
Власник ДІУ – держава в особі Кабміну. Головна мета структури – стати активним гравцем на фінансовому ринку нерухомості другого рівня і тим самим непрямим чином впливати на ціноутворюючі процеси. Щоб зрозуміти, в чому полягають функції ДІУ, розберемося, що таке фінансовий ринок першого і другого рівня.
Інвестором будівництва будинку може виступати забудовник, банк, кредитний союз і т.д., в найчастіше інвестор є і продавцем нерухомості. Іпотека – приватний випадок фінансового ринку нерухомості першого рівня. Банк видає кредит позичальникові і він же оформляє заставні права на предмет іпотеки на себе. Таким чином, покупцем нерухомості, за великим рахунком, є банк. Прибуток банку в даному випадку – відсоток за користування кредитом. Однак є й незручності у даній схемі. Головне – залучення коштів для іпотеки, зазвичай депозитних. Неважко підрахувати, що прибуток банку за такої схеми дорівнює різниці процентних ставок по іпотеці і депозиту. Сьогодні іпотечна ставка дорівнює близько 18-20% (ми говоримо тільки про гривневі кредити), депозитна – 13-18%. Беручи до уваги всілякі ризики і поправки на інфляцію, можна припустити, що банк заробляє на іпотеці близько 2-3%. Сума невелика, крім усього іншого, депозитні кошти завжди будуть ризикованими. Але загальний обсяг видаваних кредитів робить цей бізнес вигідним. Для позичальника ж така схема виливається у підвищені кредитні ставки.
На другому рівні знаходиться підприємство, яка викуповує у кредитора право на предмет іпотеки за повну суму кредиту. Ця послуга платна, як правило, це певний відсоток від суми кредиту. Далі призначається процентна ставка по кредиту для позичальника. У даному випадку банк не прив’язаний до депозитної ставки (для іпотеки залучаються не депозитні кошти, а кошти іпотечної установи), відповідно, існує реальна можливість зменшити іпотечну ставку. Ця ставка ділиться між кредитною установою (банк, кредитна спілка тощо) та іпотечним підприємством.
установа,Сторінки: 1 2