Державна іпотека один скандал на два проекти
Така схема роботи іпотечної установи. Для того щоб проілюструвати вищесказане, візьмемо для прикладу пілотний кредит ДІУ. Сума кредиту – 150 тис. грн., Термін – 30 років, відсоткова ставка – 9,5%. Що стосується позичальника, то легко підрахувати, що щомісячний платіж (ануїтет) становить 1261 грн. ДІУ рефінансує банку кредит у розмірі 100%, отримуючи одноразову плату 2250 грн. (1,5%), далі решта 8% діляться між банком (2,5%) та Державною іпотечною установою (5,5%). Таким чином, бачимо, що позичальник зменшує витрати по кредиту на 8-11%, банк вирішує проблеми із залученням коштів для іпотеки або як мінімум диверсифікує їх, а держава в особі іпотечного підприємства заробляє на цьому кредиті (1,5 + 5,5% ) 10,5 тис. грн.
Здавалося б, добре і середньостатистичним громадянам, і банкам, і державі. Але є два питання. Перший – ДІУ працює тільки з гривневими кредитами, а вони не настільки популярні. Доводиться визнати, що інфляція в Україні поки що не дозволяє довіряти гривні як повноцінному платіжному засобу при довгострокових кредитах. Друге питання: де держава буде брати кошти на рефінансування іпотечних кредитів? В якості оборотного капіталу Державна іпотечна підприємство отримало від Міністерства фінансів 20 млн. грн. Велика чи це сума? А ось дивлячись з чим порівнювати. Якщо прийняти за середню суму кредиту – 250 тис. грн., То коштів ДІУ вистачить на 80 кредитних операцій. А сьогодні видаються вже тисячі іпотечних кредитів. Відчутні дивіденди ДІУ почне отримувати років через 10, і це як мінімум.
Однак чи зможе підприємство з таким капіталом стати великим гравцем на ринку іпотечного кредитування, чи можливо ринковими методами впливати на ціноутворюючі процеси? Для цього необхідні кошти куди більш серйозні, а їх поки що немає. Значить перед ДІУ, так само, як і перед банками, постане питання про залучення цих коштів. Звідки вони можуть узятися? По-перше, це державне фінансування ДІУ, по-друг
установа,Сторінки: 1 2