Сімейні коріння антикваріату
Антикварні салони завжди були явищем незвичайним і на перший погляд недоступним простим обивателям. Однак антикварна річ може поміняти атмосферу в самій звичайній типовій квартирі, привносячи в неї одночасно красу, домашній затишок і музейну таємницю, змушуючи всіх гостей питати, звідки у вас цей диван або крісло … Що робить антикваріат таким привабливим і цікавим: краса старовинних речей та творів мистецтва, їх – часом складні, а іноді щасливі – «біографії»? А може, кожна людина, опинившись серед антикварних предметів домашнього ужитку, відчуває щось рідне, що нагадує про дитинство і родинне коріння? Адже часто людина сприймає буфет або крісло, що дісталися від прабабусі, як свого поважного «родича» і свідка історії своєї родини.
Здається, що стосовно до антикваріату вірно все сказане. При цьому антикварні салони до цих пір прийнято вважати чимось на зразок музею або картинної галереї – в них можна зайти помилуватися на предмети, що мають швидше естетичну, ніж практичну цінність. Однак це не зовсім так, і при найближчому розгляді стає ясно, що антикварний салон – явище надзвичайно сучасне, а старовинні речі, запропоновані ним, – справжня знахідка навіть для прихильників ультрасучасних мінімалістичний інтер’єр.